Саджанці яблуні Ренет Симиренка (зимовий сорт)

Ренет Симиренка (Зелений Ренет Симиренка, Ренет Філіберга) — сорт невідомого находженню виявлений П. Симиренком у 60-ті роки XIX ст. у старих садках поблизу села Млієве і названий на честь його батька П. Ф. Симиренка. Широко поширений у всіх зонах України, районований з 1928 року. Найкраще вдається у західному Лісостепу та в степовій зоні України.

Нині відроджується популярність цього сорту. Збільшується виробництво садивного матеріалу, розширюються площі молодих садів, зайнятих ним у Криму, Степу та Лісостепу.

Дерево середньоросле з широкоокруглою, доволі густою кроною. Міцні нижні скелетні гілки відходять від стовбура під кутом 55—70°, верхні — майже під прямим. Пробуджуваність бруньок вища за середню, пагоноутворювальна здатність висока. Плодоносить на кільчатках та списиках, плодових прутках.

Зимостійкість середня, посухостійкість висока. Стійкість до парші та борошнистої роси нижча за середню.

Цвіте в середньопізні строки. Диплоїд. Практично самобезплідний сорт.

Кращі запилювачі: Айдаред, Голден Делішес, Антонівка кам'яничка. Антонівка звичайна, Кальвіль сніговий, Кальвіль донецький.

Швидкоплідний сорт. На сильнорослій підщепі вступає у плодоношення на четвертий рік після садіння, на середньорослій — на третій. Швидко нарощує врожаї: 7—8-річні дерева формують по 12—15 кг, 10—13-річні — до 100 кг плодів. З віком за перевантаження дерева плодоносять періодично.

Плоди середніх та більші середніх розмірів (140—190 г), одномірні, округло-конічні, дещо асиметричні, зелені, з численними світлими, доволі великими підшкірними цяточками. До закінчення зберігання стають жовтувато-зеленими. Шкірочка товста, дуже щільна, еластична, гладенька, блискуча, слабомасляниста. М'якуш білий, з зеленуватим відтінком, посеред періоду зберігання — світло-кремовий, щільний, дуже соковитий, ароматний, відмінного гармонійного смаку (4,5—4,6 бала).

Знімна стиглість настає наприкінці вересня — на початку жовтня, споживча — наприкінці грудня. У холодильнику зберігаються 7—8 місяців, не в'янучи. Під час зберігання можуть спухати і уражуватися побурінням шкірочки та м'якуша. Транспортабельність висока. Використовують переважно у свіжому вигляді, а також для виробництва марочних соків. Сік з плодів цього сорту є також добрим матеріалом для виготовлення столових вин.